У спокійний довоєнний час люди звикли, що всі нагальні питання життя громади вирішували місцеві ради та їх виконавчі комітети. Але сьогодні ми все частіше чуємо про військові адміністрації.
13 жовтня така установа з’явилася й у Нетішині. Вона стала першою військовою адміністрацією на місцевому рівні не тільки на Хмельниччині, а й взагалі в областях, не зачеплених безпосередньо війною.
Якими повноваженнями наділена нова юридична особа та що у неї у пріоритеті, як працює міська рада та виконавчий комітет при введені військової адміністрації – про це читайте в інтерв’ю з начальником міської військової адміністрації Григорієм Олендрою.
– Нетішинська територіальна громада є тиловою. Григорію Васильовичу, на Вашу думку, з якою метою у нас створено міську військову адміністрацію?
– Основне завдання – це підготовка міста до оборони, захист цивільного населення, допомога нашим Збройним силам. Серед важливих напрямків – допомога військовим, які повертаються з війни (проведення реабілітації, сприяння їхній самореалізації). А далі час розставить пріоритети.
-За законодавством, військова адміністрація бере на себе повноваження місцевих органів влади. А як у Нетішині? Які функції виконує міська влада? Чи вдалося налагодити з нею співпрацю?
-Під час дії воєнного стану, за Законом України “Про правовий режим воєнного стану”, військова адміністрація населеного пункту уповноважена, зокрема, складати й затверджувати місцевий бюджет, вносити до нього зміни, встановлювати ставки місцевих податків, запроваджувати пільги, управляти комунальною сферою, закладами освіти, культури, соціального спрямування, брати участь в мобілізаційних заходах, вирішувати питання врегулювання земельних відносин, скасовувати акти виконкому місцевої ради тощо.
Відтак на розгляд сесії міськради ці питання не будуть виноситися. Ми з депутатами узгодили, що вони прийматимуть рішення з питань, які будуть стосуватися оборони, цивільного захисту населення та благоустрою.
Прийняття міських програм залишиться у компетенції виконавчого комітету та депутатів, а затверджуватимуться вони військовою адміністрацією. Тобто, все, що пов’язано з бюджетом громади, здійснює МВА.
Фактично, ми даємо органам місцевого самоврядування доручення, які вони повинні виконувати відповідно до прийнятих програм. Звісно, ще є багато нюансів у юридичній площині, але вони оперативно вирішуються.
Якщо ж буде відповідне звернення президента до Верховної ради про повну передачу влади військовій адміністрації, тоді можуть бути зміни. Наразі працівники виконкому продовжують виконувати покладені на них обов’язки. Від того, наскільки якісно вони їх виконують, за поданням їхніх керівників військова адміністрація буде нараховувати відповідні премії.
Тож проблем тут не бачу ніяких. У такий непростий для нашої країни час ніхто не налаштований на ворожнечу. Військова адміністрація співпрацює з міською владою.
Одразу після призначення я зустрівся з міським головою, депутатами, працівниками виконкому і ми налагодили нормальні робочі стосунки.
– А як щодо співпраці з Хмельницькою АЕС?
– З керівництвом станції одразу вдалося налагодити тісну співпрацю. Про жодні амбіції й мови не повинно бути, тим паче у час війни. Всі питання мають вирішуватися конструктивно. Адже сьогодні всі сили та засоби ми повинні спрямовувати на безпеку міста та ХАЕС. Хмельницька АЕС і виконавча влада мають працювати як одне ціле. На енергетичному підприємстві трудиться 5 тисяч нетішинців. Ми всі добре розуміємо, що завдяки такому потужному підприємству, як ВП ХАЕС, місто живе і розвивається. Окрім того, воно забезпечує громаду водою та теплом. А цьогоріч, аби не було перебоїв із постачанням води та тепла у разі відключення електропостачання, придбали генератори. Дбає станція і про розвиток та перспективу громади, зокрема, маю на увазі добудову енергоблоків.
-Як почуваєтеся на новій посаді, адже для Вас все нове: і місто, і функції, які взяли на себе? Що вже вдалося зробити за неповних два місяці?
– З кожним днем стаю впевненішим у собі. Більше дізнаюся про проблеми, шукаю шляхи їх вирішення. Але не скажу, що ці проблеми критичні.
Наразі у пріоритеті – облаштування захисних споруд у закладах освіти. В міру їх вирішення перейдемо до захисту громадян.
Одразу, коли приїхав у місто, оглянув укриття. У закладах освіти вони гарно облаштовані. Єдине, на що звернули увагу, – це пил на підлозі, який викликає у дітей алергію. Щоб усунути цей недолік, прийняли рішення пофарбувати підлогу. Наразі вже вдалося виконати половину запланованих робіт.
Докладаємо зусиль, щоб пришвидшити капітальний ремонт укриття у Нетішинському академічному ліцеї, учні якого змушені бігати до сусіднього укриття під час повітряної тривоги.
Днями провів робочу зустріч з представником підрядної організації, що здійснює капітальний ремонт захисної споруди вказаного закладу освіти. Нас запевнили, що за відсутності форс-мажорних обставин всі роботи будуть виконані згідно з договором до 31 грудня 2023 року.
Якщо вдасться домовитися про співфінансування з державного бюджету, з нового року візьмемося за облаштування укриття в гімназії «Гармонія».
Розглядається також питання щодо можливого будівництва захисних споруд біля дошкільних закладів.
-А яка ситуація з укриттями у житлових будинках, у яких створено ОСББ?
– Суд зобов’язав органи місцевого самоврядування зареєструвати протирадіаційні укриття у будинках, у яких створено ОСББ, як комунальну власність. Швидше за все, вони будуть на балансі фонду комунального майна м. Нетішина. Обслуговуватиме КП «ЖКО», до штату якого будуть введені додаткові одиниці.
У Нетішині у далеких 80-х роках майже у кожній багатоповерхівці будувалися протирадіаційні укриття. Це була одна з вимог пуску ХАЕС. Однак вони не відповідають тим вимогам. До кожної захисної споруди, яка знаходяться у житловому будинку, будемо підходити індивідуально. Які можна буде, облаштуємо. Сьогодні перед нами стоїть завдання, щоб у разі небезпеки, люди мали де заховатися.
–Вище Ви зауважили, що в місті є й інші проблеми? Що мали на увазі?
-Маємо перелік проблемних питань по об’єктах будівництва. Зокрема, мова йде про незавершене будівництво моста через Горинь, що біля стадіону, та Будинок дитячої творчості. Міст мав бути зданий в експлуатацію ще наприкінці 2020 року. З того часу триває судовий процес. Наразі вдалося провести вже 2 зустрічі з проєктантами, підрядниками, намагатимемося розв’язати це питання до рішення феміди.
Серед проблемних питань – паркування автотранспорту у дворах, яке заважає під’їхати рятувальникам у разі надзвичайної ситуації тощо.
-Останнім часом соцмережі рясніють дописами про масове розповсюдження наркотиків у місті.
– Мав зустрічі з активістами та правоохоронцями з цього приводу. Не так просто виявити осіб, які розповсюджують наркотики. А також довести їхню причетність до злочину. Як колишній правоохоронець знаю всі проблеми документування цих злочинів. Будемо боротися з наркобізнесом. Але без допомоги жителів громади не обійтися.
– На першому засіданні штабу порушувалося питання про муніципальну варту. Ви із заступником міського голови навіть їздили до Луцька переймати досвід. Що зроблено в цьому напрямку?
– Дійсно такі задуми у нас були. Сама ідея непогана. Адже передбачалося, що муніципальна варта забезпечуватиме правопорядок, запобігатиме вчиненню правопорушень здійснюватиме контроль за дотриманням Правил благоустрою міста, слідкуватиме за чистотою вулиць, парків, скверів, прибудинкових територій, за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів тощо.
Але, проаналізувавши, зробили висновок, що діяльність муніципальної варти для нашого міста обійдеться в чималу суму. Так, за попередніми розрахунками, для забезпечення її діяльності потрібно близько 2 млн грн. Приміром, у Луцьку один інспектор варти, складаючи протоколи на громадян за незаконне паркування автівок, щодня поповнює місцевий бюджет на 30 тисяч гривень. У Нетішині ж за рік таких протоколів складено на близько 170 тисяч.
Відтак КП «Благоустрій » й надалі слідкуватиме за благоустроєм міста. На сторожі правопорядку стоятиме поліція. А на ці кошти ми краще додатково профінансуємо поліцію, зокрема, забезпечивши її паливно-мастильними матеріалами, ввівши додаткові наряди. Залучатимемо до патрулювання вулиць міста й ГО, в тому числі ветеранів війни, місцевих козаків. До речі, ми вже зустрічалися та обговорили з ними ці питання.
Окрім того, у місті будуть встановлені додаткові системи відеонагляду у зонах, не охоплених відеоспостереженням. Обговорили з головами ОСББ питання встановлення систем відеоспостереження й у дворах. Інформація з них також надходитиме до моніторингового центру, який знаходиться у виконкомі.
– Чи дотримуються нетішинці комендантської години, хто і як контролює це, як карають порушників?
-Проводитимемо посилення комендантської години у місті. Єдина проблема – на законодавчому рівні не передбачена відповідальність за її порушення. Як відомо, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо відповідальності за порушення громадянами комендантської години. Але рішення ще немає. Тож вдаватимемося до інших превентивних заходів.
Чи дотримуються нетішинці комендантської години? Частково. Відтак плануємо посилити патрулювання у місті. Не з метою когось покарати, а, швидше, дисциплінувати мешканців громади. День-другий – і люди звикнуть до порядку.
Проводиться також аналіз діяльності розважальних закладів. На мою думку, проведення дискотек у місті є недоречним. Якщо вже комусь так хочеться танцювати – нехай виїжджають за межі міста. І це буде на їхній совісті. Наразі заклади працюють до 23 години. Якщо почуємо від громади, що правоохоронні органи десь недопрацьовують, будемо здійснювати вплив на них, щоб виконували свої обов’язки належним чином.
– На в’їздах у місто стоять контрольно-пропускні пункти. Чи виявлено якісь факти порушень?
– Контрольно-пропускні пункти на в’їздах у Нетішин встановлені з метою запобігання потрапляння у місто диверсійно-розвідувальних груп, ввезення зброї та боєприпасів, а також інших заборонених речовин, в тому числі наркотичних. Наразі таких фактів не зафіксовано. Не вчиняли протиправної діяльності особи, які проїжджають блокпости. Наприклад, у Хмельницькому виявляють і зброю, і боєприпаси, наркотичні засоби у дуже великій кількості. У Нетішині на щастя такого немає
-Чи укомплектований вже штат міської військової адміністрації? Якщо ні, то яким він має бути?
– У військовій адміністрації працюватиме 11 фахівців. Наразі є бухгалтер, фінансист, юрист, кадровик, головний спеціаліст. Ще має бути два головних спеціалісти, заступник і водій за наявності автотранспорту. Головні спеціалісти будуть опікуватися тими напрямками роботи, що й заступники міського голови, але тільки по лінії військової адміністрації. Нагадаю, основне наше завдання – готувати місто до оборони, захист населення, допомога ветеранам війни.
– Григорію Васильовичу, як керівник якими принципами керуєтеся у роботі?
– На першому місці, звісно, має бути закон, законність. А загалом, моє життєве кредо – це людяність. Яку б ти посаду не обіймав, насамперед маєш бути людиною. Коли до мене приходять на прийом і хочуть поспілкуватися чи просто познайомитися – нікому не відмовляю. Будь ласка. Якщо в мене є вільна хвилина, завжди готовий до розмови. Якщо я в чомусь не правий, нормально сприймаю критику.
Ніколи не був комунальником, не зовсім обізнаний зі специфікою діяльності інших сфер життєдіяльності громади, але я добре розумію стратегію. Готовий швидко вчитися.
-Ми розпочали нашу розмову з роботи. Проте хотіли б довідатися власне й про Вас. Чим займалися до цього? Звідки до нас приїхали?
– Народився на Віньковеччині у селі Пилипи-Олександрівські. Закінчив Кам’янець-Подільський педуніверситет за фахом психологія та дефектологія. Служив в армії. У 2022 році здобув кваліфікацію магістра публічного управління та адміністрування. Працював у школі завучем з виховної роботи. Тренував дітей у секції рукопашного бою. Кандидат у майстри спорту з боксу. Закінчив школу духового оркестру і свого часу навіть грав в оркестрі.
Понад 20 років працював в органах СБУ (до моменту призначення на посаду начальника Нетішинської МВА). З 2010 року – на керівних посадах. Довелося побувати в різних містах Волині, Хмельниччини.
–Це, певно, важко і фізично, і з психологічної точки зору. Як родина ставиться до цього і чи відважилася на черговий переїзд?
– Важко перевозити речі. А от самі переїзди – не такі вже й страшні. Адже це завжди нове коло спілкування, нові знайомства. Щоразу відкриваєш для себе щось нове. Загалом родина вже звикла. Можливо, складно дітям адаптуватися до змін. Адже старший мій син в одному місті пішов у садочок, в іншому – у школу. Зараз Євгену 13 років, і він навчається у 8 класі. Це вже його пʼята школа, бо моя сімʼя завжди подорожує зі мною. Молодшому, Михайлику, 5 років, він ходить до дитячого садочка. Це маленький позитивчик, який легко знаходить друзів та адаптується до будь-яких умов. Дружина, педагог за фахом, зараз працює в місті Камʼянці-Подільському та разом з дітками готується до переїзду, бо наш принцип життя – це те, що сім’я має залишатися разом за будь-яких обставин.
– Чи були раніше в Нетішині? Як Вам у нас? Звикли вже?
– Свого часу я працював у Шепетівці. Тож кілька разів приїздив до Нетішина. Місто атомників гарне, затишне і комфортне для життя. Знаєте, кожне місто має свій колорит. До цього я жив у Кам’янці-Подільському, свого часу й навчався, зараз там живе моя родина… Звісно, у старовинному місті над Смотричем свій колорит. А коли заїжджаєш в Нетішин, одразу впадає в очі його чистота, благоустрій, велика кількість дитячих та спортивних майданчиків… На високому рівні розвиток освіти, культури та спорту… Я захоплююся Нетішином. Тож і мені хочеться зробити щось для громади. Працюватимемо на перемогу.
Для читачів газети “Нетішинський вісник”
01 грудня 2023 року
